Бердянськ, пляж, неділя, 11:00 - 13:00, 1981 рік

Срібно-желатиновий друк, тонування сепією

«Ці фотографії були частиною моєї спроби поставити під сумнів ідеал. Герой став товстим, огрядним. Він пішов у відпустку. Він роздягнувся. Це «роздягання» героя внесло в мою роботу щось важливе. У той час у Бердянську я побачив середньостатистичну людину, яка була поза тиском ідеології, ніби режим не мав над нею влади. Чоловік був таким, яким був, займаючись повсякденними справами. Ось він стоїть біля моря, витягнувши перед собою руку... і раптом ми бачимо позу радянського вождя».

Михайлов тонував срібні видруки сепією, пронизуючи їх почуттям ностальгії: «Ця фотографія нагадала мені фотографії, зроблені в Америці під час Великої депресії п'ятдесят років тому. Коли сучасний образ виглядає як образ з минулого, він ніби запитує нас, де ми зараз. Я називаю це явище «паралельною фото-історичною асоціацією»